НЕСОЛІ́ДНИЙ, а, е. Який не відзначається солідністю. Цар був у цивільному костюмі, з тростинкою, і здавався дуже несолідним (Довж., І, 1958, 395); // Не власт. солідній людині, викликаний відсутністю солідності. Там була ковзанка, де вони з дружиною спускалися санками з гори ще минулої зими,.. робили ці несолідні ковзання після вечері (Ю. Янов., Мир, 1956, 254).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 385.