НЕСКРО́МНО. Присл. до нескро́мний. Марійці чомусь стало ніяково за Ніну, за її слова.. Чому вона так нескромно говорить про свої здібності? (Донч., V, 1957, 245); Чепурні кури, задерши нескромно шпичасті хвости, порпались в гної (Коцюб., II, 1955, 218).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 384.