НЕРОЗПЕЧА́ТАНИЙ, а, е. Який залишається запечатаним, запакованим. Він сів на ліжко і несвідомо схопивсь за кишеню, де й досі лежав нерозпечатаний лист (Коцюб., II, 1955, 215); Сьогодні прибула пошта з Парижа й Іспанії, але Наполеон не хотів зараз її читати. Так і лежали нерозпечатані пакети на столі (Кочура, Зол. грамота, 1960, 179).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 379.