НЕПРОНИ́КЛИВИЙ, а, е. Те саме, що непрогля́дний. Лампочка погасла, і тепер навколо була непрониклива темрява (Донч., Шахта.., 1949, 151); Низько над містом стояло сіре непроникливе небо (Збан., Сеспель, 1961, 266); * Образно. Він дивився на відвідувачів холодними і непроникливими очима Чаб., Тече вода.., 1961, 34).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 372.