НЕПРОДУ́МАНИЙ, а, е. Погано, недостатньо обдуманий; необдуманий. — От бачите, Хомо, — посміхнувся Воронцов, — виходить, ваше втручання в такі речі непродумане і навіть зайве (Гончар, III, 1959, 324); — Виступати з непродуманою промовою, — це однаково, що пригощати людей вином, яке ще не вибродило (Руд., Остання шабля, 1959, 305).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 371.