НЕПРИЄ́МНІСТЬ, ності, ж. Подія, випадок, обставини і т. ін., що викликають у когось почуття незадоволення, незручності, прикрості і т. ін. Наче чула душа моя, що буду мати клопіт та неприємності (Коцюб., III, 1956, 291); Гордію Макаровичу почала псувати настрій одна неприємність (Гур., Новели, 1951, 58).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 367.