НЕПРИХО́ВАНО. Присл. до неприхо́ваний. Аліна сиділа на кормі й неприховано сумувала (Ю. Янов., II, 1954, 91); Соколов був одверто, неприховано щасливий (Собко, Запорука.., 1952, 87).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 370.