Про УКРЛІТ.ORG

непритомно

НЕПРИТО́МНО. Присл. до неприто́мний 2. Замфір.. мовчки вийшов з хати, де довго ще голосила молодиця та непритомно осміхався божевільний Мош-Діма (Коцюб., І, 1955, 214); Славко ще й тепер не міг прийти до себе. Відхилив трохи рот і дивився на Пазю зачудовано й непритомно (Март., Тв., 1954, 231).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 370.

вгору