НЕПРИСТО́ЙНІСТЬ, ності, ж.

1. Абстр. ім. до непристо́йний. Побачивши Нелю, Безбородько збентежився до непристойності (Вільде, Сестри.., 1958, 52).

2. Непристойна поведінка, непристойний вчинок, непристойне слово і т. ін. Навіть в такий час йому на розум приходять непристойності про Ларіонову Настю (Стельмах, II, 1962, 108).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 369.