НЕПРАКТИ́ЧНИЙ, а, е. Який не розбирається у практичних, життєвих справах; який діє неощадливо, невміло. Він був падковитий тільки до книжок, а хазяїн з його був непрактичний (Н.-Лев., І, 1956, 619); — Ви людина в житті непрактична (Хижняк, Килимок, 1961, 36).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 366.