Про УКРЛІТ.ORG

непорядок

НЕПОРЯ́ДОК, дку, ч. Відсутність або недодержання порядку. — Скрізь непорядок, нелад. І наймити десь порозходились (Н.-Лев., IV, 1956, 146); Настя одчинила двері, зазирнула в клас: може, там який непорядок (Вас., І, 1959, 219); Метушня у дворі все посилювалася, і чим більше було цієї метушні, тим більше непорядку (Тют., Вир, 1964, 115).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 362.

вгору