Про УКРЛІТ.ORG

непокірливість

НЕПОКІ́РЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до непокі́рливий. Швидко з безвідрадного та сумного чуття виродилося грізне завзяття, мимовільна дружність і непокірливість своїм кривдникам (Фр., V, 1951, 373).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 360.

вгору