НЕПОКА́РАНИЙ, а, е. Якого не покарали. Значить, мовчання непокараних злочинців було ще однією спробою замилити всім очі? (Шовк., Інженери, 1956, 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 359.