Про УКРЛІТ.ORG

неподоланний

НЕПОДОЛА́ННИЙ, а, е. Якого не можна подолати, якому не можна протистояти; дуже сильний; непереборний, непереможний. Стебла [рослин] витикалися з землі назустріч сонцю, випростувались, множились, обіймалися й спліталися в таємничому неподоланному русі росту (Довж., І, 1958, 437); Наша партія — народу неподоланний авангард (Уп., Вірші.., 1957, 67).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 359.

вгору