НЕПОВТО́РНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до неповто́рний. Міркування Франка про неповторність індивідуального стилю наштовхують нас на питання про роль стилізації (Рад. літ-во, 1, 1961, 41); В юнакову свідомість вривався зовнішній світ з його запахами, барвами, звуками, неповторністю (Дмит., Наречена, 1959, 190).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 357.