НЕПОВТОРИ́МО. Присл. до неповтори́мий. День одсіяв неповторимо, в степах розлив зорі вино (Сос., Щастя.., 1962, 160).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 357.