НЕПОВНОПРА́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до неповнопра́вний. Форми й ступені цього примусу можуть бути найрізноманітніші, починаючи від кріпацького стану і кінчаючи становою неповноправністю селянина (Ленін, 3, 1970, 177).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 356.