Про УКРЛІТ.ORG

непевно

НЕПЕ́ВНО. Присл. до непе́вний 2, 4. Вона справді помітно схудла і переступала непевно, не поспішаючи (Коп., Лейтенанти, 1947, 133); Надія непевно відчинила м’які, оббиті дерматином двері (Баш, На.. дорозі, 1967, 105); Скупий ліхтарик.. блимав непевно й тоскно (Мик., II, 1957, 223).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 353.

вгору