НЕОТЕ́САНІСТЬ, ності, ж., розм. Абстр. ім. до неоте́саний 2. Грубість його натури і неотесаність його поведінки збуджувала в мені обридження (Фр., IV, 1950, 376).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 350.