НЕО́НОВИЙ, а, е. Прикм. до нео́н. Вже в темнім небі загорілись разки неонових вогнів (Перв., II, 1958, 28); // Зробл. із застосуванням неону. Неонові літери реклам світилися крізь снігову каламуть тьмяно і химерно (Донч., V, 1957, 434).

∆ Нео́нова ла́мпа — джерело оранжево-червоного світла, що випромінюється внаслідок електричного розряду між електродами в неоні, яким заповнено лампу. Вони… спускаються на широку, залиту світлом неонових ламп, площу (Собко, Матв. затока, 1962, 359).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 348.