НЕОЗНА́ЧЕНИЙ, а, е.

1. Точно не встановлений; невизначений. Неозначений час.

2. Нечіткий, неясний, невиразний. Він чув ще якусь хвилину нелюдські крики, зойки, стогін,.. а потім усе перемішалося між собою у якесь неозначене гудіння (Оп., Іду.., 1958, 466); У його голові було багато ..думок, невирішених питань, неозначених бажань (Круш., Буденний хліб.., 1960, 125).

∆ Неозна́чена фо́рма дієсло́ва, грам. — форма дієслова, що називає дію або стан без вказівки на особу, час та спосіб протікання; Неозна́чене рівня́ння, мат. — рівняння, яке має більше одного невідомого; Неозна́чені займе́нники, грам. — розряд займенників, що дають неясне, невідоме, точно не визначене загальне уявлення про предмет, істоту, якість, властивість і т. ін.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 347.