НЕОБО́РНИЙ, а, е, поет. Те саме, що непобо́рний. Розлягайся, скибо чорна, Сійся, зерно, і рости! Наша сила необорна В далечінь кладе мости (Рильський, І, 1960, 323); Дев’ятий грізний вал! У глибині якісь печери позіхали чорні, та високо здіймались гребені і, тремтячи огнем, здавались необорні (Л. Укр., І, 1951, 184).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 345.