НЕКРИТИ́ЧНИЙ, а, е. Який не містить у собі критики, не заснований на критиці, критичному ставленні до кого-, чого-небудь. Ця відповідь занадто некритична, Й на неї мушу я зробить поправку (Еллан, І, 1958, 182); В практиці типового проектування жилих будинків є ще приклади некритичного використання елементів старої хати, які віджили свій вік і не відповідають сучасним вимогам колгоспників (Жилий буд. колгоспника, 1956, 131).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 329.