НЕЙМОВІ́РА, и, ж., рідко. Те саме, що недові́р’я. Вона міцно держала в замазаних свіжою землею пальцях ключ, з неймовірою поглядаючи на Раїсу (Коцюб., І, 1955, 310).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 325.