Про УКРЛІТ.ORG

незіпсутий

НЕЗІПСУ́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що незіпсо́ваний 2. Молода і незіпсута душа Андрія одверта була (Фр., VIII, 1952, 229); Думка, як блискавка, різнула в свідомості, щось найблагородніше зачепила в сумлінні незіпсутої дівчини (Ле, В снопі.., 1960, 211).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 318.

вгору