НЕЗРО́ШУВАНИЙ, а, е. У якому не запроваджене зрошення або який не зрошується. При вирощуванні арахісу на поливних землях вимоги його до основного обробітку грунту такі самі, як і в незрошуваних районах (Ол. та ефір. культ., 1956, 208); Незрошувані землі; // Який може рости на землях, що не зрошуються. Незрошуваний бавовник сіють на півдні України, Молдавської РСР та РРФСР (Техн. культ., 1956, 218); Незрошувані дерева.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 323.