НЕЗРА́ДНО, поет. Присл. до незра́дний. В битвах за мир меч і орало Служать незрадно трудящим рукам (Рильський, І, 1956, 449); Я вірила незрадно, що сонцем із-за темних хмар прилинеш ти, коханий (Шер., Дружбою.., 1954, 41).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 322.