НЕЗНО́СНИЙ, а, е. Якого важко або неможливо перенести, витерпіти і т. ін.; нестерпний. Годі вам шуміти, зеленії луги! Годі мліти серцю моєму з незносної туги! (Пісні та романси.., І, 1956, 287); — Якою ненависною, якою незносною бувала для мене його присутність! (Коб., І, 1956, 86).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 322.