НЕЗДІЙСНЕ́ННИЙ, а, е. Який не може здійснитися, збутися, виконатися. Знав Жолкєвський, що справа ця важка, майже нездійсненна (Тулуб, Людолови, II, 1957, 202); Пропозиції [Сагайдака] вражали новизною, своєю, так би мовити, масштабністю, і декому здавались нездійсненними (Добр., Тече річка.., 1961, 111).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 316.