НЕЗДО́РОВО.

1. Присл. до нездоро́вий. — Почуваєш себе нездорово? — спитав я, окинувши оком молодого товариша (Коб., III, 1956, 151); // у знач. присудк. сл. — Не хочу люльки, — каже Василь, — трохи не вона мені завадила. Так щось нездорово! (Кв.-Осн., II, 1956, 31).

2. у знач. присудк. сл. Шкідливо для здоров’я. В хаті душно, нездорово, краще одчинити вікна… (Коцюб., І, 1955, 317).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 317.