НЕЗАЧЕ́САНИЙ, а, е. Якого ніхто не зачесав (про волосся). Вона стояла перед ним бліда, з яскраво-блискучими очима і незачесаним волоссям (Собко, Граніт, 1937, 206); // Який не зачесав волосся (про людину). Ніколи не ходила [Катерина] незачесана! Навпаки! Завжди любила мати на собі .. гладенько причесані кісочки (Вільде, Сестри.., 1958, 507).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 311.