НЕЗАСІ́ЯНИЙ, а, е. На якому нічого не посіяли, нема посівів (про землі). Своє поле цікавило [людей] мало. Воно здавалось таким маленьким .. і лежало облогом неоране, незасіяне навіть (Коцюб., II, 1955, 69); Земля незасіяна не вродить від самих сліз Ількових (Л. Янов., І, 1959, 403).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 310.