НЕЗАСІ́ДЛАНИЙ, а, е. Без сідла (про коня, мула і т. ін.). Малуші це була не первина, на незасідланого коня в Любячі стрибала (Скл., Святослав, 1959, 65).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 310.