НЕЗА́ЗДРІСНИЙ, а, е. Який не заздрить, не схильний до заздрощів. Чистою була кімната ця, Немов людей незаздрісних серця (Бажан, II, 1947, 201).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 307.