НЕЗАВИ́ДНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до незави́дний. Хоч виявилась вона, степова ця річечка, такою, що й горобцю по коліна.., — все ж, незважаючи на всю її оцю незавидність, бійці криком "ура" зустріли перший поблиск води (Гончар, II, 1959, 125).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 306.