Про УКРЛІТ.ORG

незабаром

НЕЗАБА́РОМ, присл. Через деякий час, невеликий період після чого-небудь. Незабаром після того вийшла воля (Мирний, IV, 1955, 295); Знайомство Міцкевича з Пушкіним, як усім відомо, незабаром перейшло в дружбу (Рильський, ІІІ, 1956, 304); // Через короткий відрізок часу; трохи згодом. Дворак верхи кудись скочив і повернувся незабаром (Вовчок, І, 1955, 175); На ганку загупали чиїсь швидкі кроки, потім шалено задзвонив дзвоник, незабаром постукали в двері (Стельмах, І, 1962, 448); // У найближчому майбутньому; скоро. Схаменіться! будьте люде, Бо лихо вам буде. Розкуються незабаром Заковані люде (Шевч., І, 1951, 331); — А чи чував ти, Федосію Андрійовичу, що ось незабаром буде заведена для сільських учителів форма? (Вас., І, 1959, 142); // у знач. присудк. сл. Скоро. Ось уже різдво незабаром (Головко, II, 1957, 506); Рвався [Черниш] до нього [берега] очима, всією істотою. Ось уже незабаром, ось уже близько… (Гончар, III, 1959, 352).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 305.

вгору