НЕДО́УЗДОК, дка, ч. Вуздечка без вудил. Батько веде того коня за недоуздок, а він так гарцює, копитами землю вибиває (Укр.. казки, легенди.., 1957, 105).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 301.