НЕДОРО́ЗУМ, у, ч. Відсутність, брак розуму, розсудливості; дурість; // Нездатність глибоко і грунтовно мислити, вірно розуміти що-небудь.

З (із) недоро́зуму — через нерозсудливість, через брак розуму.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 298.