НЕДО́ГАРОК, рка, ч.1. тільки мн., чого і без додатка. Те, що остаточно не згоріло, залишки після пожежі і т. ін. За годину від комор зостався самий жар.. Вони заходились укупі з Гордієвими наймитами заливати недогарки, і ця робота тяглася аж до світу (Гр., II, 1963, 133); Інші [робітники] з недогарків кошари виносили трупи (Фр., VIII, 1952, 406); // Частина чого-небудь, що з певних причин не може повністю згоріти, вигоріти. При ручному зварюванні багато електродного металу марно втрачається на.. недогарки (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 89).

Іти́ в недо́гарок — не згоряти повністю. Відомо, що на всіх сірчанокислотних підприємствах республіки велика кількість сірки іде в недогарок, і виробництво зазнає великих втрат (Ком. Укр., 1, 1964, 28).

∆ Піри́тний (колчеда́новий) недо́гарок — відходи хімічної промисловості, які утворюються при виробництві сірчаної кислоти після окислювального випалювання піриту (сірчаного колчедану) і використовуються як добриво. Внесення піритного недогарку, який містить у собі мідь, значно підвищує врожай картоплі (Картопля, 1957, 103).

2. Недогорілий шматок свічки. Вигоріла свічка, Леон засвітив недогарок, але і той скоро кінчився (Рибак, Помилка.., 1956, 67); Томашиха мовчки перехрестилась, вийняла з його рук недогарок і дмухнула на вогонь (Тулуб, Людолови, II, 1957, 319).

3. Невикурена або недокурена цигарка; недокурок. Кілька разів він затягся недогарком, потім кинув його на землю, розтер чоботом (Цюпа, Назустріч.., 1958, 251).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 290.