НЕДОВІ́РЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. недові́рливий. Риса недовірливості у Стороженка була особливо розвинена (Баш, Надія, 1960, 175).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 289.