НЕДБАЙЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до недбайли́вий. [Він].. часом міг і нагаєм оперіщити. За що? За боягузтво, за недбайливість в революційній бойовій справі (Довж., І, 1958, 144); Військову форму носить [лейтенант Бентлі] з підкресленою недбайливістю (Галан, І, 1960, 367); Недбайливість у застосуванні та зберіганні інструмента.. скорочує строк його стійкості (Метод., викл. фрез. спр., 1958, 210).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 282.