НЕВІДЧУ́ТНО. Присл. до невідчу́тний. На сході бузковість крайнеба невідчутно оберталася на рудувату сивизну степової далечини (Смолич, День.., 1950, 239).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 264.