НЕВІДВОРО́ТНО. Присл. до невідворо́тний. Невідворотно, як гнаний вітром степовий пожар, насувалося лихо (Гончар, II, 1959, 92); Повернувши коней, ми самі побачили ту грізну небезпеку, що невідворотно насувалася на нас в зловісній хмарі куряви (Кач., Вибр., 1953, 314).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 262.