НЕВІДБУ́ТНИЙ, а, е. Якого важко позбутися, від якого важко звільнитися; який не проходить.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 262.