НЕВТО́МА, и, ж., поет. Те саме, що невто́мність. Хвала руці трудівника І розуму невтомі! (Рильський, II, 1960, 308).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 273.