НЕВСИ́ПНО, НЕУСИ́ПНО. Присл. до невси́пний, неуси́пний. Радянська Армія стоїть невсипно на сторожі (Забіла, У.. світ, 1960, 124); За нами невсипно наглядали поліцаї (Минко, Намасте.., 1957, 6).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 272.