НЕВПОРЯДКО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до невпорядко́ваний. Одним з найбільш поширених недоліків у творах молодих авторів є розтягненість і невпорядкованість сюжету (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 138); На всьому [козацькому] таборі лежала печать новосілля, невпорядкованості і метушні (Добр., Очак. розмир, 1965, 62).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 270.