НЕВМИ́СНЕ, НЕУМИ́СНЕ. Те саме, що невми́сно, неуми́сно. Відра вивернула [Галя] невмисне і усе сміялася сама із собою (Вовчок, І, 1955, 318).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 268.