НЕВИМО́ГЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до невимо́гливий. У лекційній пропаганді неприпустима безвідповідальність, невимогливість, яка призводить до низького ідейного і методологічного рівня лекцій (Ком. Укр., 12, 1963, 26); Вівці цигайської породи відзначаються невимогливістю і, витримуючи недостатню годівлю та перебуваючи взимку і влітку просто неба, мають порівняно задовільну вовнову і м’ясну продуктивність (Колг. Укр., 8, 1961, 31).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 259.