Про УКРЛІТ.ORG

наштирувати

НАШТИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок., НАШТИ́РИТИ, рю, риш, док., перех., діал.

1. тільки док. Швидко погнати. Наштирили Зайку злиденні хорти (Манж., Тв., 1955. 256).

2. Підбурювати, підбивати до певного (перев. негативного) вчинку, дії. А баби все під’юджують, все наштирують [чоловіків] (Коцюб., І, 1955, 257); Я його наштирю, хай приїде, щоб купив півкварти (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 241.

вгору